Мельник М.Р., Кравчук Ю.Б. ДО ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ
15.04.2014, 07:48
Мельник М. Р., студентка II курсу
факультету права та масових комунікацій
Харківського національного університету внутрішніх справ
Кравчук Ю. Б., викладач кафедри економіки та фінансів
факультету права та масових комунікацій
Харківського національного університету внутрішніх справ

ДО ПИТАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДЕМОГРАФІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ


Демографі́чна безпе́ка — складова частина національної безпеки, стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, при якому забезпечується розвиток з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України.
Мета демографічної безпеки — створення умов, достатніх для попередження і нейтралізації демографічних загроз. Основними завданнями забезпечення демографічної безпеки в Україні є:
 поліпшення соціально-економічних умов життєдіяльності населення;
 поетапне підвищення державних мінімальних соціальних стандартів у галузі оплати праці, пенсійного забезпечення, освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального обслуговування, соціальної підтримки та соціального обслуговування;
 оптимізація зовнішніх і внутрішніх міграційних потоків населення;
 протидія нелегальній міграції;
 сприяння добровільному поверненню українців на етнічну батьківщину (за місцем народження);
 стимулювання залучення і закріплення фахівців у сільській місцевості;
 формування високих духовно-моральних стандартів громадян у галузі сімейних стосунків, підвищення престижу родини в суспільстві;
 забезпечення репродуктивних прав громадян і сприяння формуванню репродуктивних потреб населення.
При аналізі економічної безпеки виділяються передусім три основні складові:
1. Економічна незалежність, що означає насамперед можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, спроможність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі у міжнародній торгівлі.
2. Стійкість і стабільність національної економіки передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів.
3. Здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний і трудовий потенціал країни.

Демографічна безпека представляє із себе функціонування і розвиток популяції як такої в її вікових, статевих та етнічних параметрах, співвідношення з національними інтересами держави, які складаються з забезпечення цілісності, суверенності, незалежності та збереження геополітичного статусу.
До основних ознак демографічної ситуації відносять:
 чисельність населення і темпи його зміни,
 географію розселення, вікову структуру та міграційні процеси.
Чисельність населення керує попитом на природні ресурси і потоки матеріальних цінностей. Підвищення чисельності населення загострює проблему поліпшення якості життя і забезпечення необхідного набору соціальних благ. Завдання зовнішньої демографічної безпеки полягає у формуванні такої сукупності людських ресурсів, які повинні відповідати колу геополітичних інтересів держави та її населення.
Демографічні процеси в сучасному світі розглядаються в ряду найважливіших глобальних проблем. Це пов'язано з тим, що в багатьох регіонах Землі населення зростає темпами, які не можуть бути забезпечені сировиною і енергетичними ресурсами, розумно очікуваним прогресом житлового будівництва, охорони здоров'я, продовольчої безпеки.
Демографічні фактори поряд з економічними і політичними стали однією з причин збільшення розриву в добробуті розвинених і країн. Найбільшою мірою проблема зростання чисельності населення стосується країн, що розвиваються, де високий рівень смертності компенсується ще більш високим рівнем народжуваності. У той же час у багатьох розвинених країнах, включаючи Німеччину, Італію, Японію, кількість жителів скорочується.
Для України на сучасному етапі розвитку головними демографічними загрозами вважають депопуляцію, старіння населення, нерегульовані міграційні процеси, деградацію інституту родини тощо.
Скорочується населення і в Україні. З 1991 року в країні показники смертності стали перевищувати рівень народжуваності, що викликало довготривалий процес природного зменшення населення. Скорочується воно і під впливом міграції. Впродовж трансформаційного періоду міграційні процеси зазнали суттєвих змін. Внаслідок розпаду Радянського Союзу, поглиблення економічної кризи, зниження рівня життя населення значно знизився рівень міграційної мобільності. Низький рівень оплати праці, особливо в еквіваленті іншої валюти за курсом НБУ, значне безробіття перетворюють трудові міграції на основний засіб забезпечення прийнятного рівня життя значної частини населення країни. Трудові міграційні поїздки з України до країн СНД, Західної і Центральної Європи стали масштабним явищем: їх обсяги за найбільш вірогідними оцінками становлять близько 2 млн. осіб у середньорічному обчисленні, при цьому за сприяння офіційних посередників за кордоном працевлаштовано лише трохи більше 40 тис. осіб .
Загалом за роки незалежності Україна втратила 5 млн. чоловік. З кожним роком скорочуються показники народжуваності. Якщо в 1991 році загальний коефіцієнт народжуваності на 1000 осіб населення становив 12,1, то зараз він знизився до 8,5. Народжуваність в Україні одна з найнижчих в Європі - 1,2 дитини на одну жінку. А для того, щоб молодше покоління заміняло старше, потрібно, щоб на одну українку доводилося 2,3 дитини.
Старіння населення призводить до збільшення економічного навантаження на працездатних. Дуже велика група пенсіонерів у сільській місцевості – 29%, по Україні в цілому – 23%. Середній вік мешканця України – 36,5 років, але водночас вік міського жителя становить 34,8 років, а селянина – 39,8 років. В Україні спостерігається істотна регіональна варіаціярівнів старіння населення. До «старіших» областей країни на¬лежать північні та північно-схід¬ні, до відносно «молодих» — за¬хідні регіони, столиця та окремі південні.
Серед економічно розвинених країн такий же, як в Україні, показник народжуваності лише в Італії, Іспанії та Сан-Марино. Однак слід зазначити, що падіння народжуваності в цих країнах супроводжується істотним зниженням смертності і підвищенням середньої тривалості життя. В Україні смертність перевищує народжуваність і знижується тривалість життя. За середньою тривалістю життя (чоловіки - 61,35, жінки - 72,27) Україна посідає 149 місце серед 226 країн світу.
Основними завданнями забезпечення демографічної безпеки в Україні є:
 поліпшення соціально-економічних умов життєдіяльності населення;
 поетапне підвищення державних мінімальних соціальних стандартів у галузі оплати праці, пенсійного забезпечення, освіти, охорони здоров'я, культури, житлово-комунального обслуговування, соціальної підтримки та соціального обслуговування;
 оптимізація зовнішніх і внутрішніх міграційних потоків населення;
 протидія нелегальній міграції;
 сприяння добровільному поверненню українців на етнічну батьківщину (за місцем народження);
 стимулювання залучення і закріплення фахівців у сільській місцевості;
 підвищення престижу родини в суспільстві;
 забезпечення репродуктивних прав громадян і сприяння формуванню репродуктивних потреб населення.
Зараз в Україні існує безліч проектів, стратегії та програм, спрямованих на забезпечення демографічної безпеки та покращення демографічного становища. Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту України спільно з Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України розробили проект стратегії демографічного розвитку на 2006—2015 pp.
Мета стратегії демографічного розвитку — поліпшення якісних характеристик населення України та гармонізація його відтворення. При цьому сутність реального виходу з демографічної кризи полягає не стільки в подоланні депопуляції, скільки у збільшенні чисельності населення, збереженні та відтворенні його життєвого і трудового потенціалів
Подолання негативних демографічних наслідків вимагає втілення в життя обгрунтованої, послідовної та ефективної соціальної політики. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що набрав чинності в 2002 році, сьогодні така допомога надається по вагітності та пологах, при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку, по догляду за дитиною - інвалідом до досягнення нею 16-ти річного віку, на дітей військовослужбовців строкової служби та ін
В Україні під патронатом Президента стартував На¬ціональний проект «Нове життя нова якість материнства й дитинства». Його завдання — ство-рення впродовж 2010-2014 рр. 27 перинатальних центрів в усіх ре¬гіонах України.
На сьогодні за кількістю населення Україна займає п'яте місце в Європі (після Німеччини, Італії, Великої Британії, Франції) та 21 місце у світі. На її частку припадає 7,3 % населення Європи та 1 % населення Землі. Протягом тривалого часу територія України розподілялася між сусідніми державами, кожна з яких здійснювала політику денаціоналізації українців, прагнучи до їхньої повної асиміляції. Процес відновлення незалежності в 1991 р. сприяв створенню умов для консолідації українців, розвиткові їх етнічної самосвідомості, згуртуванню всіх, хто відчуває приналежність до української нації, навколо історичної батьківщини.
Незважаючи на певні позитивні зміни, демографічна безпека в Україні під загрозою. Немає об'єктивних підстав, щоб призупинити наявну тенденцію зменшення загальної чисельності населення. У цій ситуації напрями демографічної політики держави мають спрямовуватися передусім на підвищення рівня та поліпшення якості життя населення. Особливу увагу варто приділяти не кількісним, а якісним параметрам демографічного відтворення. Потрібно сконцентрувати зусилля на вирішенні таких поточних і стратегічних завдань, як: економічне забезпечення відтворення населення, належний соціальний захист сімей із дітьми та осіб похилого віку, поліпшення екологічної ситуації, зменшення виробничого та побутового травматизму, популяризація здорового способу життя, забезпечення доступності якісної медичної допомоги й освіти, що стане вагомим підґрунтям для переходу до сучасного режиму відтворення населення і підвищення тривалості повноцінного активного його життя.

Список використаних джерел
1. Демографічна безпека та загрози демографічного розвитку: державно-управлінський аспект [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2011-1/doc/7/03.pdf
2. Демографічна складова економічної безпеки України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2010-2/doc/2/12.pdf
3. Population Statistics. 2010 (Detailed tables) [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://epp.eurostat.cec.eu.int/cache/ITY_OFFPUB/KS-EH-06-001/EN/KS-EH-06-001-EN.PDF
Категория: Экономика | Добавил: YuliyaKravchuk | Теги: демографічна безпека
Просмотров: 3231 | Загрузок: 0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]